ДО МІЖНАРОДНОГО ДНЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ

У світі описано близько 500 видів бджіл теслярів, в Україні – 3. Всі вони занесені до останнього видання Червоної книги України, перебувають під охороною за Конвенцією "Про охорону біологічного різноманіття" 1992 року; за Конвенцією "Про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі" 1979 року;. На території національного природного парку "Пирятинський" відмічений один вид - Бджола

тесляр фіолетова (Xylocopa violacea (Linnaeus, 1758)). Однією із причин зниження їх чисельності в Україні є дефіцит місць, придатних до гніздування.

Рід бджоли теслярі (Xylocopa) належить до родини справжні бджоли (Apidae), ряду Перетинчастокрилі (Hymenoptera), класу Комахи (Insecta), типу Членистоногі (Arthropoda).

На відміну від медоносної бджоли і джмелів, бджоли теслярі не мають справжньої соціальної структури, і відносяться до субсоціальних видів. Самка з’являється в середині квітня і живе до кінця вересня. Вона влаштовує гнізда в деревині (мертвих деревах, телеграфних стовпах, будівлях, коренях багаторічних рослин на схилах та яругах), де вигризає ходи, які поділяє на комірки. В кожну комірку самка приносить пилок і нектар, потім на цю масу відкладає одне яйце і закриває комірку перетинкою. Надалі заповнює провіантом наступну комірку. В такому лінійному ряді може бути 10–12 комірок.

Молоді самки та самці зимують всередині ходів у деревині. Важлива практична цінність бджіл теслярів полягає в тому, що вони можуть успішно запилювати цінні рослини із важкодоступними нектарниками.

З трьох червонокнижних видів України 2 види (Xylocopa valga Gerstaecker, 1872 та Xylocopa violacea (Linnaeus, 1758)) належать до категорії рідкісні, один (Xylocopa iris (Christ, 1791)) – дуже рідкісний. Ареали перших двох видів покривають територію НПП "Пирятинський". Згідно з Червоною книгою України (2009), чисельність виду знижується через скорочення доступних місць для гніздування (сухі дерева), внаслідок вирубування та випалювання полезахисних лісосмуг, ксерофітних рідколісь та степових схилів гір.

В межах НПП "Пирятинський" потенційно придатними для гніздування бджіл теслярів є узлісся, лісосмуги; важливими є населені пункти, де бджоли краще забезпечені місцями для гніздування та кормовою базою. Особливу небезпеку протягом останніх років для бджіл теслярів, що мешкають на території НПП становить неконтрольоване випалювання минулорічного травостою та очерету.

З метою покращення охорони популяцій бджіл теслярів на території національного природного парку "Пирятинський", підвищення чисельності популяції бджіл теслярів, приваблення диких запилювачів на сільськогосподарські угіддя, що межують з НПП "Пирятинський"та залучення шкільної молоді до природоохоронної діяльності науковим відділом природоохоронної установи розроблено План заходів зі збереження популяцій бджоли тесляра (Hymenoptera, Xylocopa) на території національного природного парку "Пирятинський".

Підвищувати чисельність перетинчастокрилих планується шляхом встановлення штучних гніздівель. Гнізда варто встановлювати на схилах з південною або східною експозицією, які не заливаються дощовими водами. Ділянки мають бути у мало відвідуваних людиною місцях, щоб не провокувати їх до руйнування або пошкодження гнізд. Саме тому обрані наступні ділянки в межах Парку:

         Для приваблювання бджіл теслярів використовуються гілки берези та тополі діаметром 10-20 см, довжиною 50-70 см. Вони мають бути сухими (якщо це тополя , то краще щоб кора вже опала), а краще трухлими, але не гнилими. В гілках висвердлюють по каналу з боку (2-3) та на торцях (2-3) діаметром 11-13 мм та глибиною 20-30 мм.

Завідувач наукового відділу Ю. Проценко

DSCF4200